“Професійне становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи”
Л.І.Литвин
Вирішення нових завдань, поставлених перед сучасною освітою України, зумовлюється зростанням у суспільстві потреби розв’язання проблеми фахової підготовки та професійного розвитку молодої генерації вчителів. Сучасній школі потрібен учитель-професіонал з високою психолого-педагогічною, науково-методичною і практичною підготовкою, здатний до безперервного навчання, творчості й постійного самовдосконалення. Тому в умовах модернізаційних змін в освітньому просторі важливого значення набуває піднесення ефективності науково-методичної роботи, яка має ґрунтуватися на досягненнях психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду і спрямовуватися на підвищення фахової майстерності педагогічних працівників.
Розпочинаючи свою практичну педагогічну діяльність, молодий учитель використовує отримані у вищих навчальних закладах знання, вміння та навички, долучається до участі в науково-методичній роботі, яка функціонує на рівні районного відділу освіти та школи.
Демократизація та гуманізація шкільного життя, інноваційні процеси в навчальних закладах, старіючі педагогічні колективи, висока плинність кадрів серед молодих учителів загострюють протиріччя між реаліями та сучасними вимогами до професійного становлення молодого вчителя.
У філософській, психолого-педагогічній та науково-методичній літературі значна увага приділяється як вітчизняними, так і зарубіжними вченими проблемі професійного становлення молодого педагога.
У психолого-педагогічній науці здійснено ґрунтовні наукові дослідження О.А. Бідою, В.Г. Кузем, О.Г. Морозом, М.В. Михайличенком, О.М. Пєхотою, В.В. Радулом, А.Б. Рацулом, В.А. Семиченко, В.О. Сластьоніним щодо адаптації випускників педагогічних вузів до практичної діяльності. Ця проблема висвітлювалась у науково-методичних працях І.П. Жерносєка, Г.Г. Позняк, Т.І. Рихлик, Б.Л. Тевліна, В.І. Чапрак, Н.М. Чепурної та інших. Предметом наукового інтересу до проблеми професійного становлення вчителя засобами науково-методичної роботи є праці С.Я. Батишева, Ю.З. Гільбуха, В.І. Лозової, О.М. Онаць, В.О. Сухомлинського, М.М. Поташніка, В.І. Пуцова. Обґрунтуванню методичної роботи як засобу підвищення професійної кваліфікації присвячено ряд робіт Ю.К. Бабанського, С.М. Смирнової, О.О. Удода.
Розвиток професійних інтересів, творчого педагогічного потенціалу молодого вчителя вивчався І.М. Богдановою, С.У. Гончаренком, О.А. Захаренком, Н.А. Калініченко, В.В. Кузьменком, В.А. Кушніром, Ю.І. Мальованим, В.І. Пуцовим, І.Г. Ткаченком.
Заслуговують на увагу праці Г.В. Єльникової, В.В. Дивака, С.В. Крисюка, В.І. Маслова, Л.Я. Набоки, В.В. Олійника, Н.Г. Протасової з питань вивчення професійного становлення методистів у системі післядипломної освіти.
Дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній та науково-методичній науці дозволяє констатувати, що в теорії та практиці розроблено структуру, зміст, форми методичної роботи, акумульовано певний досвід професійного становлення педагогів, проте недостатньо дослідженою залишається проблема професійного становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи. Актуальність проблеми обумовлюється ще й тим, що професійні якості, якими повинен володіти молодий учитель, у теорії й педагогічній практиці розглядаються як основні поняття комплексної підготовки творчого, ініціативного, комунікативного та конкурентоспроможного вчителя.
Аналіз стану науково-методичної роботи районних відділів освіти та загальноосвітніх шкіл уможливив виявлення ряду проблем, які безпосередньо мають місце в процесі професійного становлення молодого вчителя, а саме:
- потреба вдосконалення підготовки методистів, керівників шкіл та вчителів-наставників до роботи з молодими вчителями;
- низька мотивація у педагогічних колективах щодо залучення молодих колег у школи;
- несформованість у молодих педагогів технологічних умінь повноцінного використання теоретичних і практичних знань, отриманих у вищих навчальних закладах, у щоденній учительській роботі;
- перевантаженість молодих учителів методичними заходами, які проводяться в системі післядипломної освіти, без урахування їх індивідуальних потреб;
- обмеженість нових підходів та навчально-методичного забезпечення для організації позакласної виховної роботи з учнями.
Більшість молодих учителів потребують подальшого розвитку навичок педагогічного спілкування, дослідницьких умінь, ділової ініціативи, здатності працювати в колективі, організовувати самоосвітню діяльність. Залишається не вивченою проблема діагностування особистісно-професійних якостей молодих учителів, використання інноваційних форм науково-методичної роботи, які ефективно сприятимуть їх професійному становленню.
Отже, актуальність даної проблеми та її недостатня розробленість у теорії та практиці професійної педагогічної освіти обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Професійне становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи” як гострої проблеми для районних відділів освіти і загальноосвітніх шкіл щодо оптимізації науково-методичної роботи з молодими вчителями.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної теми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, напрям наукового пошуку – “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (державний реєстраційний номер 0104U003704). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 15 від 26.06.2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 р.)
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей професійного становлення молодого вчителя в системі науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
- проаналізувати стан проблеми, що досліджується;
- з’ясувати зміст понять: “професійне становлення молодого вчителя”, “система спільної науково-методичної роботи”;
- виокремити особливості науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи з молодими вчителями в сучасних умовах;
- визначити критерії, рівні й показники професійного становлення молодого вчителя;
- розробити та апробувати модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого педагога;
- окреслити перспективні домінанти професійного становлення молодого вчителя в системі науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи в умовах сучасної освітньої парадигми.
Об’єкт дослідження: процес професійного становлення молодого вчителя.
Предмет дослідження: професійне становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес професійного становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи забезпечується комплексом педагогічних чинників, що включають:
- створення динамічної системи науково-методичної роботи, яка б забезпечувала адаптацію та професійне становлення молодого педагога;
- впровадження моделі науково-методичної роботи, спрямованої на професійне становлення молодого вчителя та оптимізацію спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи;
- забезпечення змісту науково-методичної роботи, форм і методів професійного становлення молодого вчителя на основі принципів системності та інтеґративності;
- стимулювання навчально-пізнавальної та творчо-пошукової активності молодих педагогів на засадах особистісно-ціннісного орієнтування;
- посилення психологічної готовності та спеціально значущих мотивів у молодого вчителя до успішної професійної адаптації та професійного становлення.
Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань на різних етапах наукового пошуку використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження:
- теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; порівняння, аналіз, узагальнення, систематизація, моделювання, що були застосовані для визначення необхідних складових моделі професійного становлення молодого вчителя, взаємозв’язку між ними;
- емпіричні: моніторинг, тестування, анкетування, психолого-педагогічне спостереження, апробування та оцінювання, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), які застосовувалися для визначення рівня готовності молодих учителів до роботи в сучасному навчальному закладі, виявлення динаміки їх педагогічної майстерності перед початком експерименту та після його завершення. Результати теоретичного розгляду емпіричних досліджень зумовили хід педагогічного експерименту;
- методи математично-статистичної обробки результатів дослідження дали змогу в процесі констатувального експерименту визначити рівні професійного становлення молодих учителів та підготовленості вчителів-наставників, керівників шкіл, методистів районних методичних кабінетів до роботи з молодими педагогами. В процесі формувального експерименту ці методи дали змогу експериментально перевірити та узагальнити показники рівнів професійного становлення молодого вчителя із засвідчення валідності вимірників і підтвердити вірогідність отриманих результатів.
Організація педагогічного дослідження передбачала три етапи впродовж
На першому, теоретичному етапі досліджувалися теоретичні джерела філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми професійного становлення молодого вчителя. Вивчався й узагальнювався досвід післядипломної педагогічної освіти України, спрямований на реалізацію проблеми організації науково-методичної роботи з учителями-початківцями. Уточнювалися методологічні та теоретичні основи дослідження, визначалися мета, завдання, предмет і об’єкт дослідження. На цьому етапі було розроблено інструментарій констатувального експерименту: анкети для молодих учителів, керівників шкіл, учителів-наставників, методистів районного методичного кабінету, з допомогою яких було визначено рівень готовності молодих спеціалістів до педагогічної діяльності. Розроблено опитувальники для керівників шкіл, учителів-наставників, методистів районних методичних кабінетів для визначення рівня їх готовності до роботи з молодими вчителями.
На другому, експериментальному етапі було створено та експериментально перевірено модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодих учителів та визначено його критерії й рівні; уточнювалися організаційні та змістові компоненти досліджуваної моделі; розроблялися та апробувалися навчально-методичні посібники для використання їх у практичній педагогічній діяльності молодими вчителями; реалізовувалася програма формувального експерименту.
На третьому, завершально-узагальнювальному етапі проводилося завершення дослідницько-експериментальної роботи з подальшим аналізом та узагальненням результатів; систематизувалися та порівнювалися дані дослідження; розроблялися рекомендації з метою їх подальшого практичного впровадження; оформлялася дисертація.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше комплексно досліджено та теоретично проаналізовано науково-методичну роботу районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя у філософській, психолого-педагогічній та науково-методичній літературі; виокремлено особливості науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з молодими вчителями в сучасних умовах; уточнено основні дефініції теоретичних основ науково-методичної роботи (“професійне становлення молодого вчителя”, “система спільної науково-методичної роботи”); розкрито зміст, організаційні форми та апробовано модель науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи щодо забезпечення професійного становлення молодого вчителя; удосконалено зміст і форми підготовки методистів, учителів-наставників, керівників навчальних закладів до забезпечення системної роботи з професійного становлення молодого вчителя; розроблено перспективні напрямки професійного становлення молодого педагога в умовах сучасного освітнього простору; подальшого розвитку й застосування набули підходи до спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи та дослідження її впливу на професійне становлення молодого вчителя.
Обґрунтованість і достовірність здобутих результатів забезпечено виваженістю методологічного підходу до вирішення даної проблеми; глибоким вивченням і аналізом сучасних наукових праць з філософії, психології, педагогіки, методики професійної освіти; використанням комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, гіпотезі, меті й визначеним завданням; кількісним та якісним аналізом отриманих показників рівнів професійного становлення молодого вчителя, що свідчать про ефективність впровадження моделі у систему науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи; позитивними наслідками апробації основних положень дослідження та впровадження в практику роботи методичних кабінетів районних відділів освіти та загальноосвітніх шкіл.
Наукове значення дисертації полягає в актуалізації важливої для сучасної післядипломної освіти проблеми, результати дослідження якої дозволили запропонувати якісно новий підхід до професійного становлення молодого вчителя, впровадити модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи, котра, як свідчать експериментальні дані, дійсно забезпечує суттєве підвищення рівня професійного становлення молодого вчителя.
Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці моделі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи з професійного становлення молодого вчителя, яка включає глибокий моніторинг рівня його педагогічної діяльності, навчально-методичне забезпечення процесу становлення, здійснення особистісно орієнтованого супроводу засобами науково-методичної роботи. Матеріали результатів дослідження можуть мати практичне застосування в роботі методистів районних методичних кабінетів, керівників шкіл, учителів-наставників, молодих учителів щодо організації навчально-виховного процесу та самоосвітньої діяльності з учнями.
Особистий внесок здобувача полягає в оптимізації спільної науково-методичної діяльності районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя, що забезпечувалася через інноваційні форми методичної роботи, опорні школи, школи молодого вчителя, майстер-класи, тренінги, професійні конкурси, творчі презентаційні проекти. Успішно апробовані дидактичні матеріали “На допомогу молодому вчителю, вчителю-наставнику, методисту районного методичного кабінету”.
У підготовленому й виданому в співавторстві з Б.М. Кузиком навчальному посібнику “До цілющих джерел рідної землі. Історія рідного краю з найдавніших часів і до наших днів” (2006 р.) та методичних рекомендаціях щодо вивчення історії рідного краю “Краєвид” (2006 р.) містяться особисто розроблені здобувачем завдання на закріплення вивченого матеріалу для учнів та систематизацію окремих частин посібника, а саме: теми 1–6, 10–11; сформовані навчальна програма факультативного курсу та методичні рекомендації з краєзнавства, що сприяло молодим учителям в організації дослідницької та краєзнавчої роботи з учнями, виховної та позакласної роботи з предметів суспільно-гуманітарного напрямку.
У співавторстві було підготовлено та видано навчальні посібники з православної культури й етики: “Джерело духовності. Основи православної культури” (2007 р.), що перевидавався у 2008 і 2009 роках та “Благовіст. Основи православної етики” (2009 р.). Особистий авторський внесок здобувача полягає в розробці окремих розділів, складанні словника, дидактичному структуруванні змістового наповнення посібників та розробці завдань для повторення матеріалу. Посібники сприяли формуванню власного педагогічного стилю молодих педагогів на засадах християнської моралі та духовності.
У співавторстві видано книгу “Олександрівські університети. Історія Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №3”, значна частина якої присвячена педагогічній діяльності вчителів, що в різні часи працювали в Олександрівській ЗШ І–ІІІ ст. №3. Книга слугує формуванню позитивного ставлення до вчительської професії та створенню сприятливих умов для професійного становлення молодого педагога.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалася в ході дослідницько-експериментальної роботи на базі районних відділів освіти й загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської, Черкаської, Київської областей.
Основні теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації висвітлювалися на ІІІ Міжнародних і ХV Всеукраїнських педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи” (м. Кіровоград – смт Павлиш – м. Київ, 2008 р.); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Виявлення та підтримка обдарованості учнів загальноосвітньої школи” (м. Тернопіль, 2009 р.), “Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури” (м. Кіровоград, 2009 р.), “Розвиток дидактичних ідей В.О. Сухомлинського в сучасній освіті” (м. Кіровоград, 2010 р.), “Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи” (м. Кіровоград, 2010 р.); на Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості особистості” (м. Кіровоград, 2010 р.); на обласній науково-практичній конференції “Розвиток обдарованості особистості. Теорія. Досвід. Перспективи” (м. Кіровоград, 2008 р.); на курсах і обласних семінарах учителів, методистів, керівників закладів освіти у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (2006-2010 рр.); на засіданнях і методологічних семінарах кафедри педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського; на засіданнях методичних рад та в ході методичних заходів районних відділів освіти.
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 11 друкованих працях, з них – 6 одноосібних, 4 статті у виданнях, затверджених ВАК України, та 2 у матеріалах науково-практичних конференцій. Окремими виданнями у співавторстві вийшли 3 навчально-методичних посібники, 1 методичні рекомендації для вчителів, 1 книга нарисів.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (229 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з них 179 сторінок основного тексту. Робота містить 14 таблиць, 16 рисунків, 12 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, вибір теми, мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження; визначено науковий апарат дисертації, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.
У першому розділі – “Теоретичні основи професійного становлення молодого вчителя в системі післядипломної освіти” – проведено аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури в контексті безперервної освіти педагогічних кадрів, визначено місце, роль, функції та завдання системи післядипломної освіти, науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя.
Здійснений аналіз теоретичних основ з проблеми дослідження засвідчує, що в Україні сформована система післядипломної педагогічної освіти, яка характеризується наявністю чіткої організаційної структури, упорядкованої сукупності навчальних закладів та методичних установ, основними функціями яких є удосконалення науково-теоретичної та методичної підготовки, професійної майстерності, загальної та професійної культури працівників шкіл, позашкільних закладів і органів управління освітою. Провідну роль у післядипломній освіті вчителів становить система науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, методичних кабінетах районних відділів освіти та інститутах післядипломної педагогічної освіти, що покликані створити такі технології підвищення рівня кваліфікації, які б задовольняли потреби педагогічних працівників, починаючи з молодого вчителя до досвідчених спеціалістів вищої категорії.
У результаті теоретичного аналізу проблеми професійного становлення молодого вчителя було виявлено, що дослідники І.А. Добрянський, В.Г. Кузь, М.В. Михайличенко, О.М. Пєхота, В.В. Радул, А.М. Старєва, В.А. Семиченко привертають увагу до основ професійної компетентності молодого вчителя, які закладаються в процесі професійної підготовки, зміст яких містить оптимальну кількість ідей, цінностей, способів пізнання, мислення і педагогічної діяльності.
Проблемам професійного становлення педагогів у системі науково-методичної роботи присвячені дослідження Ю.К. Бабанського, С.Г. Вершловського, Т.В. Гришиної, Г.С. Данилової, І.П. Жерносєка, І.Ф. Зязюна, Н.А. Калініченко, Л.В. Кондрашової, С.В. Крисюка, Н.В. Кузьміної, В.В. Кузьменка, Ю.О. Кусого, О.Є. Остапчук, М.М. Поташника, А.І. Постельняк, П.В. Худомінського, Т.І. Шамової. Методична робота розглядається сучасними дослідниками як специфічна галузь соціальної дії, свідомо зорієнтована на соціальну активізацію суб'єктів освіти і пов’язаних з ними соціальних інститутів з метою підтримки розвитку ціннісного стандарту системи освіти, забезпечення безперервного розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників.
На основі проведеного аналізу досліджень вітчизняних учених категорію “молодий учитель” ми співвідносимо з віковим періодом “молодість”. Це період життя від закінчення юності (20-23 роки) до 30 років, коли молода людина майже утвердила себе в дорослому житті. Вивчення особливостей вікового періоду молодого вчителя дозволяє стверджувати, що саме на цей час припадає формування визначальних рис його характеру та інтелекту, досягнення стабільності особистості й професійного становлення.
Під час теоретичного аналізу наукових праць було уточнено основні поняття: “професійного становлення молодого вчителя” та “система спільної науково-методичної роботи”.
Відповідно до проблеми дослідження виокремлено змістові та функціональні особливості методичної роботи районного відділу освіти як важливої складової післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовуючи концептуальні засади розвитку післядипломної педагогічної освіти, дослідники вказують на необхідність розроблення нових її моделей, що зумовлено змінами в суспільстві та в системі освіти.
Вивчаючи стан досліджуваної проблеми у науковій літературі, ми дійшли висновку, що чітко окресленої системи спільної науково-методичної роботи відділу освіти та школи з професійного становлення молодого вчителя немає. Робота з молодими вчителями проводиться епізодично, переважно спільно з педагогами, які вже мають досвід роботи. В окремих дослідженнях українських учених ми зустрічаємо вимоги до системи роботи з молодими вчителями, яка ґрунтується на: системно-цільовому підході до організації планування науково-методичної роботи; чіткому визначенні мети і завдань системи роботи; організації методичної роботи на діагностико-прогностичній основі; використанні традиційних і нетрадиційних форм методичної роботи; персоніфікації технологічної підготовки молодого вчителя до здійснення педагогічної діяльності; організації самоосвітньої діяльності; використанні передового педагогічного досвіду; створенні системи стимулювання творчої діяльності молодого вчителя; здійсненні дієвого контролю за результативністю організації методичної роботи. Прогностичні ідеї, одержані шляхом аналітичного пошуку, використані в експериментальній роботі.
У сформованій вітчизняній структурі науково-методичної роботи підсистема роботи з молодими вчителями як провідний компонент їх професійної адаптації в сучасній загальноосвітній школі, утвердження у вибраній професії не відслідковується. Тому відповідно до програми експерименту наступним етапом стало вивчення сучасного стану науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи, яке ми здійснили і виклали в другому розділі.
У другому розділі – “Сучасний стан професійного становлення молодого вчителя в системі науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи” - здійснено констатувальне дослідження сучасного стану професійного становлення молодого педагога та визначено основні напрямки організації формувального експерименту. Нами було проаналізовано діяльність районних відділів освіти та школи на предмет організації науково-методичної роботи з професійного становлення молодого вчителя.
Аналіз роботи районних методичних кабінетів сприяв виявленню особливостей організації науково-методичної роботи: забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у міжкурсовий період; практична спрямованість заходів з поєднанням індивідуальних та колективних форм співпраці з педагогами – це районні методичні об’єднання, міжшкільні семінари-практикуми, творчі групи, лабораторії, “школи молодого вчителя”. Окремими методистами апробується блочно-модульна інтегрована система планування, яка дозволяє проектувати життєтворчість педагогів, використовувати моніторингову та рейтингову оцінки учасників педагогічного процесу.
Цікавий досвід роботи з молодими вчителями був виявлений в Українському колежі ім. В.О. Сухомлинського (СШ № 272) м. Києва (директор В.М. Хайруліна), який базується на проведенні системної діагностики рівнів фахової підготовки молодих спеціалістів, що дає можливість відстежувати динаміку якісних і кількісних змін у професійному становленні молодого вчителя відповідно до його професійних здібностей. У спеціалізованій школі № 41 ім. З.К. Слюсаренка м. Києва (директор О.М. Онаць) в основу роботи з молодими вчителями покладено створення освітньо-інформаційного ресурсу – Web-сайта з практичними рекомендаціями молодим учителям у перші роки педагогічної діяльності. Заслуговує на увагу розроблена система управління розвитком професійної компетентності молодого вчителя у методичному кабінеті відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (начальник відділу освіти Тимко С.М., завідуюча методичним кабінетом Томеєва Л.М.), де сформована програма педагогічних компетентностей молодих вчителів.
Керівники методичних осередків концентрують свої зусилля на вирішенні провідних проблем навчально-виховної роботи: перехід на новий зміст і структуру навчання; використання ефективних форм роботи з обдарованими учнями; поповнення картотеки передового педагогічного досвіду. Серед першочергових завдань працівників методичних кабінетів районних відділів освіти – інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема за програмою “Intel®. Навчання для майбутнього”, модернізація традиційних форм методичної роботи, впровадження інтерактивних методик.
Заслуговує на увагу діяльність “Школи молодого вчителя”, що дозволяє реалізувати природне прагнення педагога до спілкування та творчого саморозвитку. Характерним для всіх експериментальних районів було проведення традиційних заходів посвяти у вчительську родину. Проте системи спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя не було виявлено.
За результатами дослідження особливостей науково-методичної роботи відділу освіти і школи в сучасних умовах нами виокремленні такі характерні особливості: у змісті методичної роботи з молодими учителями не відстежується тематична цілісність та ефективність проведення різних форм роботи; самоосвіта не забезпечується методичним супроводом системного характеру, не реалізується диференційований підхід; професійне становлення молодого вчителя ефективно відбувається лише у школах з високим рівнем шкільної й методичної культури, а в масовій практиці є загальнопедагогічною проблемою; методичні служби різних рівнів не володіють об’єктивною інформацією про вплив на професійне становлення молодого вчителя тих форм методичної роботи, в яких вони беруть участь; методисти методичних кабінетів районних відділів освіти не в повній мірі підготовлені для успішного виконання своїх функціональних обов’язків і проявляють у роботі мало творчості. У практиці роботи методичних кабінетів районних відділів освіти переважають рішення репродуктивного, спонтанного характеру як реакція на ситуацію або замовлення. Керівники навчальних закладів та вчителі-наставники не проявляють стійкої тенденції до професійного самовдосконалення. Відсутня узгодженість та планомірність дій методичних служб різного рівня.
Молоді вчителі d процесі організованої з ними науково-методичної роботи не мали можливості самостійно обирати ті форми методичної роботи, які вони вважали потрібними, а змушені були відвідувати заходи, заплановані методичними службами різних рівнів, які носили здебільшого формальний характер, а нерідко були обтяжливими для вчителя-початківця.
Для оптимізації науково-методичної діяльності районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя нами розроблено особистісно орієнтовану модель науково-методичної роботи, спрямовану на ефективне вирішення проблеми адаптації та утвердження молодого спеціаліста в педагогічному середовищі.
Виділено критерії професійного становлення молодого вчителя: гностичний, професійно-творчий, рефлексивний. Враховуючи індивідуальні особливості молодого вчителя, а також специфіку його професійної діяльності, ми відслідковували рівневі зміни в динаміці педагогічного становлення. Кожен критерій розкривається через систему показників та відповідних рівнів: низький – індиферентно-репродуктивний, середній – емоційно усвідомлений та високий – активно-творчий
Здійснивши визначення критеріїв та рівнів професійного становлення молодого вчителя, використовуючи результати констатувального експерименту, ми розробили авторську модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи, яку апробували згідно з програмою формувального експерименту.
У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності професійного становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи” – було описано методику формувального експерименту та розроблено експериментальну модель науково-методичної роботи, де враховано сучасні тенденції в освіті, сутність інноваційних процесів, потребу в професійному розвитку молодого вчителя, власний творчий доробок. Ми розглядаємо науково-методичну роботу на рівні “районний відділ освіти – школа” як інноваційну систему, яка поєднує технології контекстного навчання та сучасні досягнення управлінського менеджменту
| Критерії |
Рівні
|
||
Низький
(індиферентно-репродуктивний) |
Середній
(емоційно усвідомлений) |
Високий
(активно-творчий)
|
|
Гностичний
|
1. Має поверхові знання, характеризує окремі педагогічні положення, посилаючись на наукові джерела.
2. Частково розуміє значення педагогічних знань та використання їх у практиці.
3. Не цікавиться інноваційними педагогічними прийомами; не усвідомлює цілі педагогічної діяльності.
|
1. На достатньому рівні ознайомлений з теорією педагогіки та психології.
2. Розглядає педагогічні знання та вміння як першооснову педагогічної діяльності.
3. Віддає перевагу традиційним підходам в організації педагогічної діяльності.
|
1. Молодий учитель повною мірою володіє педагогічними знаннями і вміннями.
2. Самостійно опрацьовує, аналізує і розкриває суть педагогічних процесів, які вміло застосовує на практиці.
3. Глибоко обізнаний з інноваційними підходами в педагогічній діяльності.
|
Професійно-творчий
|
1. Мотивація до набуття нових методичних навичок відсутня.
2. Має окремі поняття про інноваційні форми роботи.
Не виявляє інтересу до навчання в системі методичної роботи та самоосвіти.
|
1.Усвідомлює необхідність набуття методичних навичок роботи, не надаючи цьому належної уваги.
2. Участь у методичних заходах епізодична.
3. Поверхово обізнаний з інноваційними формами та методами роботи.
|
1. Має мотиваційні установки щодо набуття методичних умінь та навичок роботи.
2. Усвідомлює невід’ємність педагогічних знань та методичних навичок.
3. Глибоко обізнаний з інноваційними методичними формами роботи.
|
Рефлексивний
|
1. Не застосовує в практичній діяльності інноваційні форми методичної роботи, що не сприяє підвищенню інтересу до предмета та рівня знань учнів.
2. Нехтує використанням під час навчально-виховного процесу навчально-методичним забезпеченням.
3. Учні мають переважно середні та низькі знання; не проводиться на належному рівні позакласна та виховна робота. Стосунки з учнями, батьками та колегами формальні.
|
1. Частково застосовує в практиці педагогічної діяльності інноваційні форми методичної роботи, що недостатньо сприяє підвищенню рівня знань та вмінь учнів.
2. Несистематично використовує в практиці роботи дидактичні матеріали та навчально-методичне забезпечення.
3. Учні мають переважно середній рівень знань, пасивні під час проведення позакласних виховних заходів. Формальні стосунки з батьками та колегами.
|
1. У результаті ефективного застосування в практиці педагогічної діяльності інноваційних форм роботи досягає підвищення рівня знань учнів.
2. Продумано застосовує в практику роботи набуті під час участі у методичних заходах знання.
3. Має бажання займатися педагогічною діяльністю та добрі взаємовідносини з учнями, колегами, наставниками, батьками. Яскраво виражені лідерські якості.
|
Запропонована модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з молодими вчителями кардинально відрізняється від розрізнених заходів, які були визначені за результатами констатувального експерименту. Характерним у цій системі є те, що методисти, вчителі-наставники, керівники шкіл після ретельної підготовки на основі моніторингових досліджень із врахуванням індивідуальних запитів та потреб кожного молодого вчителя пропонують йому взяти участь у методичних заходах. Молоді педагоги здійснюють власний вибір серед тих форм роботи, які пропонують йому методисти та керівники шкіл. Створена система вибору та врахування індивідуально – особистісного підходу не лише сприяє підвищенню фахового рівня, а й приносить емоційну наснагу. Змодельована система спільної науково-методичної роботи визначила результативність формувального експерименту і апробувалася відповідно до етапів його проведення: організаційного, проектно-прогностичного, етапу цілепокладання, гносеологічного, інноваційно-технологічного, конструктивно-креативного, корекційно-оптимізуючого.
Молодий учитель на кожному етапі виконував ряд завдань, які вимагали певних зусиль, що сприяли підвищенню професійної майстерності. Експериментальна програма мала на меті не тільки ефективно і практично реалізувати модель системи професійного становлення молодого вчителя, а й надати змогу окреслити та здійснити індивідуальну траєкторію професійно-педагогічного становлення молодих спеціалістів.
У результаті ми передбачали успішне професійне становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи, подальше удосконалення практичної діяльності педагога, орієнтацію на формування висококваліфікованого спеціаліста.
В організаційному плані експериментальна робота складалася із двох етапів: І (адаптаційний) – включав перший рік роботи – стажування; ІІ (професійного становлення молодого вчителя) – включав другий і третій рік роботи. Відповідно до програми експерименту, ми організовували методичний супровід і допомогу керівникам шкіл, учителям-наставникам і методистам районних методичних кабінетів, сприяли успішній адаптації молодого вчителя у конкретному освітньому середовищі регіону та навчальному закладі.
До початку першого (адаптаційного) етапу з методистами районних відділів освіти (60 осіб), які брали участь в експериментальній роботі, були проведені тематичні навчання, семінари з вдосконалення психолого-педагогічних знань, технологічних навичок організації методичної роботи з молодими вчителями. Тому робота з методистами на базі експериментальних районних методичних кабінетів була налаштована на продуктивну діяльність.
В експериментальних закладах були визначені вчителі-наставники, які спрямовували роботу з адаптації молодого спеціаліста. Завданням подальшої спільної роботи молодого вчителя та педагога-наставника було складання індивідуального плану стажування з урахуванням науково-методичної проблеми, над якою працює школа. Переважна більшість наставників навчали стажистів не копіювати досвід, а наполегливо працювати над виробленням індивідуального педагогічного стилю.
В основу організації експериментальної методичної роботи в період адаптації було покладено роботу районних “шкіл молодого вчителя”, що діяли на базі опорних шкіл. За час навчання у “школі молодого вчителя” педагоги виробляли індивідуальний стиль спілкування, який ґрунтувався на партнерських відносинах, емоційній підтримці, психологічній безпеці, вмінні керувати собою, розумінні власного стану, ефективній реалізації обраних методів і прийомів навчально-виховної роботи з учнями.
На етапі професійного становлення (2–3 рік роботи) ми пропонували молодому вчителю відвідувати заняття в “школі передового педагогічного досвіду” з виховної роботи та “школі педагогічної майстерності”. За програмою експерименту здійснювалися апробація та вивчення ефективності проведення “Тижня молодого вчителя”, а також конкурсу “Шанс”, який є складовою місячника молодого вчителя.
В експериментальних районних відділах освіти було створено модель науково-методичної роботи з молодими вчителями. Базовою школою в Олександрівському районі була Олександрівська ЗШ І-ІІІ ст. №3, яка працює під керівництвом дисертанта. Школа являлася центром організації науково-методичної роботи з молодими вчителями в районі. В основу експерименту було також покладено створення та функціонування музейно-історичного комплексу з центром – Музеєм Учителя та предметними кабінетами на честь колишніх вчителів школи. Все це позитивно вплинуло на моральне становлення молодого вчителя та його соціальний статус у суспільстві.
У ході реалізації експерименту було підготовлено і видано навчально-методичні посібники для учнів та вчителів з організації краєзнавчої роботи у навчально-виховному процесі школи. Значна увага приділялася підготовці молодих учителів з проблем духовно-морального виховання учнів, з цією метою в ході експериментальної роботи успішно апробувалися навчальні посібники з православної культури й етики. Для підвищення соціального статусу педагога в суспільстві та сприяння професійному становленню молодого вчителя було здійснено в співавторстві ґрунтовне дослідження історії школи, видано книгу “Олександрівські університети. Історія Олександрівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. №3”, що є прикладом вшанування педагогічної праці вчителя.
Підсумковим етапом формувального експерименту було визначення рівня готовності методистів районних методичних кабінетів, керівників шкіл та вчителів-наставників до роботи з молодими вчителями. Нами встановлено, що наукові підходи в організації роботи стали визначальними. Педагоги, які продумано організовували всі заходи, стали активно і цілеспрямовано займатися самоосвітою та використовувати в своїй роботі творчі підходи і технології.
На завершально-узагальнювальному етапі, за результатами формувального експерименту ми здійснювали визначення рівнів професійного становлення молодих вчителів в експериментальній та контрольній групі. Так, високий рівень у експериментальній групі (120 осіб) показали 64 молодих педагоги, що в порівнянні з констатувальним збільшився на 14,6%. Середній рівень – 56 молодих вчителів, що збільшилися на 2,5%, проте молодих педагогів із низьким рівнем професійного становлення не виявлено, хоча на початок експериментальної роботи їх було 20. Водночас відбулися незначні зрушення у контрольній групі. Результати визначення рівнів професійного становлення молодого вчителя в експериментальній та контрольній групі наведені в таблиці 2.
Рівні
професійного становлення
|
Контрольна група
молодих вчителів – 126 осіб
|
Експериментальна група
молодих вчителів – 120 осіб
|
||||||||
На початок експерим.
|
Після завершення експерим.
|
Різниця
між показни-
ками
|
На початок експерим.
|
Після завершення експерим.
|
Різниця між показни-
ками
|
|||||
особи
|
%
|
особи
|
%
|
%
|
особи
|
%
|
особи
|
%
|
%
|
|
Високий
(активно-творчий)
|
52
|
41,26
|
63
|
49,77
|
+8,51
|
47
|
39,18
|
64
|
53,34
|
+14,16
|
Середній
(емоційно усвідомлений)
|
56
|
44,44
|
55
|
43,45
|
-0,99
|
53
|
44,16
|
56
|
46,66
|
+2,5
|
Початковий (індиферентно-репродуктивний)
|
18
|
14,30
|
8
|
6,38
|
-7,92
|
20
|
16,66
|
0
|
-
|
-16,66
|
Отримані результати дослідження порівняні з анкетним матеріалом, отриманим до початку експерименту, дозволяють стверджувати, що проведена робота дає позитивні наслідки.
Таким чином, дослідження ефективності створеної моделі науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи з професійного становлення молодого вчителя не тільки забезпечує достовірною інформацією про якість та ефективність підготовки педагога-початківця, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує в молодих учителів інтерес до самоосвіти, до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати на етапі професійного становлення визнання в педагогічному колективі, де працює вчитель та формує свою творчу лабораторію.
Запропоновані нами рекомендації з використання форм методичної роботи в становленні молодого вчителя як професіонала можуть успішно використовуватись у практиці обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних відділів освіти, загальноосвітніх навчальних закладів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено процес професійного становлення молодого вчителя в системі спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи. Реалізована мета і завдання дослідження дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення.
1. На основі вивчення філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури проаналізовано стан досліджуваної проблеми у теорії та практиці. З’ясовано, що проблемою професійного становлення вчителя-початківця займалися окремі дослідники, над нею працювали методичні служби різного рівня, але системи спільної науково-методичної роботи відділу освіти та школи з професійного становлення молодого вчителя не було. Вивчення підходів до проблеми професійного становлення молодого педагога в системі післядипломної педагогічної освіти в зарубіжних та вітчизняних дослідженнях дало змогу констатувати, що в педагогічній теорії і практиці досліджувалися різноманітні аспекти науково-методичної роботи з даного питання. Водночас недостатньо розробленими є науково-методичні підходи до створення системи спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти та школи; не знайшли ґрунтовного тлумачення поняття “професійне становлення молодого вчителя”, “система спільної науково-методичної роботи”; не розроблені критерії професійного становлення молодого вчителя.
2. З’ясовано і окреслено зміст ключових понять дисертації, які ми подаємо у такій редакції: 1) “професійне становлення молодого вчителя” - це процес, який сприяє досягненню відповідності між вимогами до професії вчителя та їх практичного здійснення в ході безпосередньої практичної діяльності, під час якої молодий учитель формує свій власний професійний стиль роботи, що розвивається та дає позитивні наслідки за умов продуманої та організованої науково-методичної роботи на всіх рівнях післядипломної педагогічної освіти; 2) “система спільної наукового-методичної роботи” – це узгоджена система методичних заходів на рівні всіх закладів післядипломної освіти, спрямована на задоволення освітніх потреб педагогів з урахуванням особистісно-індивідуального підходу та вільного їх вибору.
3. У ході експериментальної роботи було виокремлено особливості науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з молодими вчителями в сучасних умовах, які полягали у проведенні традиційних та інноваційних форм роботи, а саме: організації планування роботи з молодими вчителями; зустрічей педагогів-початківців у школах та відділах освіти; місячника молодого вчителя, методичних днів; засідань районних методичних об’єднань, ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом; роботи “школи молодого вчителя” та опорної школи; шкільних та районних конкурсів молодих учителів, організованого стажування та наставництва, самоосвітньої роботи.
4. Розроблено й експериментально перевірено модель спільної науково-методичної роботи районного відділу освіти і школи з професійного становлення молодого вчителя, в основу якої було покладено оптимізацію існуючої науково-методичної роботи та власний вибір молодим учителем тих форм методичної роботи, які б задовольняли його освітні потреби. Складовими моделі були: формування сприятливих умов для успішного професійного становлення молодого вчителя; дотримання принципів співробітництва та особистісно орієнтованого підходу; використання різних форм методичної роботи за вибором молодого вчителя; надання проблемного, дослідницького характеру методичній роботі; створення сприятливого середовища для вдосконалення молодим учителем своїх професійних знань і вмінь; забезпечення самореалізації особистості молодого учителя; залучення педагога до інтерактивних, інноваційних форм роботи.
Для перевірки ефективності впровадження експериментальної моделі методичної роботи районного методичного кабінету з професійного становлення молодого вчителя проведено формувальний експеримент. Він дозволив простежити процес зростання рівня становлення молодого вчителя під впливом науково-методичної роботи та тих факторів, що сприяють його розвитку. Визначальною умовою методичної роботи була індивідуальна та самоосвітня діяльність молодого вчителя, яка дала можливість посилити професійний рівень знань.
У ході реалізації системи роботи на основі моніторингових досліджень було визначено потреби в навчально-методичному забезпеченні молодих учителів з організації позакласної виховної роботи та розроблено і успішно апробовано дидактичні матеріали та навчально-методичні комплекси: “На допомогу молодому вчителю, вчителю-наставнику, методисту районного методичного кабінету”, навчальні посібники “До цілющих джерел рідної землі. Історія рідного краю з найдавніших часів і до наших днів”, “Краєвид” (методичні рекомендації щодо вивчення історії рідного краю, контурні карти з історії рідного краю), “Джерело духовності. Основи православної культури”, “Благовіст. Основи православної етики”. Протягом експерименту було створено музейно-історичний комплекс на базі опорної школи та досліджено його вплив на формування у молодих спеціалістів суспільно значущої ролі педагога.
5. У ході реалізації програми дослідження було визначено критерії та рівні професійного становлення молодого вчителя в процесі апробації утвореної моделі. Нами було виділено критерії: гностичний (пізнання), який стосується сфери знань молодого вчителя та характеризує рівень сформованості змістового, мотиваційного компонентів індивідуального стилю його професійної діяльності; професійно-творчий, що дозволяє визначити рівень сформованості конструктивного, комунікативного та організаційно-діяльнісного компонентів професійного становлення; рефлексивний, що забезпечує осмислення вчителем передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, здійснення самоаналізу. Визначені нами критерії враховували індивідуальні особливості молодого вчителя, а також специфіку його професійної діяльності, сприяли діагностуванню рівневих змін у педагогічному становленні. Кожен критерій розкривався через систему показників.
6. У процесі формувального експерименту доведено, що найбільший вплив на професійне становлення молодого вчителя мають ті форми методичної роботи, в основі яких лежить діалогічна взаємодія, це перш за все семінари-практикуми, консультації, робота шкіл професійного становлення та майстерності; перевірено ефективність створеної моделі спільної науково-методичної роботи та окреслено перспективні аспекти професійного становлення молодого вчителя.
На основі узагальнених положень, науково-методичної літератури та даних експериментальної роботи розроблено методичні рекомендації районним методичним кабінетам та керівникам шкіл з професійного становлення молодого вчителя. Впровадження в практику роботи районного методичного кабінету результатів дослідження дає можливість ефективно розвивати професійні здібності молодого вчителя в системі науково-методичної роботи та досягати на цій основі зростання їх педагогічної майстерності.
Водночас дане дослідження не претендує на повноту і вичерпність розгляду проблеми. До питань, які потребують подальшого дослідження, ми відносимо: вплив традицій навчального закладу на професійний розвиток молодого вчителя; вивчення взаємозалежності педагогічних якостей молодого вчителя і його педагогічних умінь; ефективність дистанційного навчання у підвищенні рівня знань та фахової майстерності молодого вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти.
Основні положення дисертації викладено в публікаціях автора
Статті в наукових фахових виданнях:
1. Литвин Л.І. Наставництво як ефективна форма розвитку молодого вчителя / Л.І. Литвин // Наукові записки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – Вип. 74. – С. 70 – 72.
2. Литвин Л.І. Інноваційна діяльність методичного центру районного відділу освіти / Л.І. Литвин // Вісник післядипломної освіти. – Київ : Геопринт, 2008. – № 9. – С. 55 – 64.
3. Литвин Л.І. Професійний розвиток молодого вчителя в системі роботи районного відділу освіти. / Л.І. Литвин // Рідна школа. – Київ : “Фенікс”, 2008, – Вип. № 5 (941). – С. 48 – 51.
4. Литвин Л.І. Вивчаючи історію рідного краю / Л.І. Литвин // Гуманітарні науки. – Ялта : Педагогічна преса, 2006. – №1. – С. 160 – 163.
Статті в інших наукових виданнях:
5. Литвин Л.І. Підготовка молодого вчителя до роботи з обдарованими учнями / Л.І. Литвин // Виявлення та підтримка обдарованості учнів загальноосвітньої школи : матеріали наук. – практ. конф. (черв. 2009 р.) – Тернопіль : ТОВ “Інформаційні системи”, 2009. – С. 178 – 186.
6. Литвин Л.І. Використання молодими вчителями навчальної літератури з краєзнавства в процесі педагогічної діяльності / Л.І. Литвин // Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (жовтень 2009 р.). – Кіровоград : “ПОЛІМЕД – Сервіс”, 2007. – С. 395 – 402.
Навчально-методичні посібники:
7. Кузик Б.М. Благовіст. Православна етика : навч. посіб. / Б.М. Кузик, Л.І. Литвин. – Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2009. – 304 с.
8.Кузик Б.М. До цілющих джерел рідної землі. Наш край з найдавніших часів і до сьогодення : навч. посіб. / Б.М. Кузик, Л.І. Литвин. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. – 224 с.
9.Кузик Б.М. Джерело духовності. Основи православної культури : навч. посіб. / Б.М. Кузик, Л.І. Литвин. – Вид. 3-тє, випр. й доповн. – Д. : АРТ-ПРЕС, 2009. – 432 с.
10. Кузик Б.М. Краєвид : метод. посіб. / Б.М. Кузик, Л.І. Литвин Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2006. – 108 с.
11. Кузик Б.М. Олександрівські університети : Історія Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст. № 3 [нариси], Б.М. Кузик, Л.І. Литвин. – Вид. 2-ге, розшир. та доповн. / Д. : АРТ-ПРЕС, 2008. – 560 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар