Досвід роботи вчителя


«Формування предметних компетентностей на уроках історії» 

Опис досвіду роботи вчителя історії 
Литвин Людмили Іванівни 

Історична та суспільствознавча освіта покликана сприяти формуванню особистості громадянина України, здатного усвідомлено і відповідально брати участь у суспільно-політичному житті, реалізовувати і захищати свої права і свободи, висловлювати власну думку та впливати на життя громадян через активну життєву позицію. У змісті освітньої галузі «Суспільствознавство» закладені найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах суспільного життя, дбає про збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливо ставиться до національних святинь, української мови, історії та культури. Концепція Нової української школи спрямовує на новий компетентнісний зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві і житті, орієнтацію освітнього процесу на досягнення результату, що відображається ключовими та предметними компетентностями. Здійснюючи педагогічну діяльність у контексті викладання курсу історії основної та старшої школи працюю над проблемою: «Формування предметних компетентностей на уроках історії». 

Під час уроків працюю над формуванням предметно-історичних компетенції здобувачів освіти основної школи, а саме: 

- хронологічні (визначаємо на уроках дати і хронологічні межі подій; співвідносимо рік зі століттям, століття з тисячоліттям; співвідносимо дати подій із певним періодом історії; правильно навчаю користуватися лінією часу; встановлюємо послідовність та синхронність історичних подій; складаємо хронологічні таблиці; синхронізуємо події історії України та всесвітньої історії; складаємо синхроністичні таблиці; виокремлюємо сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу); 

- картографічні (навчаю здобувачів освіти визначати географічне положення країни, рельєф місцевості; показувати на карті місця історичних подій; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; виконувати завдання на контурній карті; використовувати карту як джерело інформації під час характеристики історичних подій, явищ, процесів; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами довкілля; використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи тієї країни); 

- спеціальні (навчаю здобувачів освіти самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії; аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації; визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах або визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів; розповідати про історичні події й явища, описувати їх; давати історичну характеристику видатним діячам; формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій; висловлювати власну позицію щодо історичної інформації й обґрунтовувати її; відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої). 

У здобувачів освіти старшої школи здійснюю заходи по формуванню предметно-історичних компетенцій, а саме: 

- хронологічні (навчаю старшокласників розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу); 

- картографічні (навчаю старшокласників аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України; на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та явищами; характеризувати історичний процес та його регіональні особливості, спираючись на карту); 

- спеціальні (навчаю старшокласників визначати роль людського фактора в історії, давати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви дій, складати політичні та історичні портрети; визначати протиріччя в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та їхньої ролі в історичному процесі; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події; критично аналізувати та оцінювати історичні джерела; виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей). Формуючи спеціальну компетенцію значну увагу на уроках приділяю вивчення теми: «Створення Православної церкви України». 

Формування тих чи інших компетенцій здійснюю з врахуванням вікових особливостей здобувачів освіти. Внаслідок проведення інтеративних форм роботи з історії проводжу групові форми роботи: «Акваріум», «Навчаючись навчаю», залучаючи до обговорення соціально значимих проблем, роботу в парах запитання один одному. Де здобувачі освіти вчаться аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства. Велику увагу вчитель приділяє роботі здобувачів освіти над проектами: «Особливості розвитку культурного життя України ХІХ ст..»,«Правила і закони в нашому житті», «Вплив національних традицій на моральні стосунки жителів нашого села».) 

На уроках історії для формування мовленнєвої компетентності діти розповідають про історичні події та явища й описують їх, дають усний відгук на відповідь однокласника, оцінюють власну відповідь, беруть участь у дискусії, аргументують власну позицію; письмово – пишуть оповідання (есе, аналітичні доповіді, реферати, рецензії) про події та історичні постаті, складають різні типи планів, формулюють доречні питання до історичних текстів; усно та письмово – надають історичну характеристику (подіям, явищам, видатним діячам), складають таблиці та схеми, будують на цій основі відповідь. 

Під час формування логічної компетентності здобувача освіти відбувається аналіз, синтез й узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці здобувачами освіти історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення політичних та історичних портретів; самостійного визначення здобувачами освіти сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи. 

Під час формування аксіологічної компетентності здобувачів освіти навчаю порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із позиції загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними. 

Під час вивчення курсу історії основній та старшій школі значну увагу приділяю формування предметної компетентності вихованців, яка має такі складники: 

- когнітивний (знання, уявлення, способи пізнавальної діяльності); 

- мотиваційно-ціннісний (мотиви, інтереси, орієнтації пов‟язані із пізнавальною діяльністю); 

- процесуально-діяльнісний чи операційно-технологічний (складні загальні уміння, пов»язані із пошуком інформації, застосуванням знань у тій чи іншій ситуації, прийняття рішень, оцінка дій тощо). 

Викладаючи курс історії працюю із здобувачами освіти над формуванням історичної свідомості, критичного осмислення минулого, прогнозуванню майбутнього; вихованню національної свідомості, гідності, загальнолюдських цінностей; розвитку творчого мислення, формуванню власної точки зору та критичного ставлення до інформації, розвитку у здобувачів освіти інтересу та поваги до історії, розкриттю і розвитку здібностей. 

На уроках уникаю одноманітності у структурі та методиці. Під час вивчення нового матеріалу здобувачі освіти виявляють своє історичне мислення і розвивають на етапі його закріплення. Велику увагу приділяю не стільки оцінюванню обсягу матеріалу, що залишається в пам’яті, скільки вмінню його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати, умінню самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. Створюю на уроках атмосферу зацікавленості; спільного пошуку вирішення навчальних проблем. При формуванні предметних компетентностей велику увагу приділяю схемам, таблицям, картам. 

Високий рівень пізнавальної активності школярів забезпечую через особистісно зорієнтований тип стосунків учителя й здобувачів освіти, діалогічну побудову уроку, проведення навчальної дискусії, навчально-пізнавальних ігор. Постійно організовую роботу вихованців за лабораторно-практичним методом роботи з документами. Самостійно та пошукову роботу організовую через використання пролонгованого навчання. Під час проведення практичних занять залучаю школярів до науково-дослідницької діяльності, до створення комп’ютерних презентацій, до активного використання мережі Internet при підготовці до уроків з ІКТ-супроводом. Особливо цілеспрямованими є уроки узагальнення і систематизації знань із використанням активних форм і методів навчання, що забезпечують максимальну самостійність та творчість здобувачів освіти. Зацікавленість здобувачів освіти виявляється під час тематичних турнірів з використанням інтерактивних технологій та інші форми позакласної роботи з предмета. 

Система роботи та робота над науково-методичною проблемою спрямовується на виконання програм, які постійно оновлюються у світлі історичних подій держави. Значну увагу приділяю по підготовці дітей до ЗНО та ДПА. У своїй роботі постійно працюю із навчальними та тестувальними платформами, які застосовую на різних етапах уроку, як при вивченні нового матеріалу так і при закріпленні як етапів уроку так повторення нового матеріалу, який вивчався на уроці. 









А також самостійно розробляю тести на http://learningapps.org/user/lyudmila-litvin та у програмі My Test 

Проводжу комплексну робота по систематизації знань. Здобувачі освіти працюють по індивідуальному плану підготовки до складання іспитів. 

Щорічно здобувачі освіти, яких янавчаю беруть участь в шкільних, районних та обласних олімпіадах з історії. Результати такі: 

Етап
олімпіади

2016
2017
2018


Кількість учасників, результат
І шкільний




учасники

9
10
3
переможці

3
3
1
ІІ районний




учасники

3
3
1
переможці

2   8 кл. –
І м. Червоненко Аліна,
ІІІ м. Винник Віталій.
9 кл. І м. Червоненко Аліна
ІІІ м. Винник Віталій
10 кл. І м. Єлинецька Інна
1 11 кл.
Єлинецька Інна
ІІІ обласний




учасники

1
2
1
переможці

1 – ІІІ м. 8 клас Червоненко Аліна
-
-

Робота над проблемною темою: «Формування предметних компетентностей на уроках історії засобами інноваційних технологій навчання» реалізується через інформальну освіту, участь у семінарах-практикумах, засіданнях методичного семінару вчителів гуманітарного циклу, через виступи на нарадах, творчих групах, практичних семінарах. Обмін досвідом здійснюється через відкриті уроки, семінари-практикуми, районні семінари вчителів історії, майстер-класи. Усе це надихає на пошук нових методик, на розробку нових структур уроку, сприяє запровадженню інноваційних технологій, форм і методів на уроках історії. За результатами контрольних зрізів знань з історії здобувачів освіти мають достатній рівень. 

№ з/п
Предмет
Клас
Рівень навчальних досягнень
в
%
д
%
с
%
п
%
1
Історія України
(профіль)
11
4
40%
3
30%
3
30%
0
0

Мою роботу, як вчителя історії було оцінено Кіровоградським ОІППО ім..Василя Сухомлинського, в якому було зазначено, що вчитель історії Литвин Л.І. працює над реалізацією змісту та завдань програм з історії України, всесвітньої історії, курсу «Людина і світ» та освітньої галузі «Суспільствознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Під час тематичних вивчень на уроках історії вч. Литвин Л.І. завідуючої лабораторії Суспільствознавчих дисциплін КОІППО Чертковою Наталією Сергіївною визначено, що «вчитель працює над формуванням конкретних історичних знань, здійснює розвиток історичного мислення, сприяє осмисленню ролі людини в історії, виховує відповідальність особистості за її дії, усвідомлення здобувачами освіти права вибору типу власної поведінки з урахуванням і дотриманням гуманістичних засад, використовує на уроках документи, ілюстрації, текстові, хронологічні таблиці.». (Науково-методичний супровід функціонування інформаційно-освітнього простору регіону: Науково-методичний вісник № 54. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2018. – 284 с.).

Немає коментарів:

Дописати коментар