Всеукраїнські учнівські олімпіади відбуваються у 4 етапи, кожний з яких має свої завдання. Для шкільного та районного (жовтень-грудень) – це розвиток пізнавального інтересу до предмета. Для обласного (січень-лютий) – мотивація до поглибленого вивчення суспільствознавчих курсів. Для всеукр.(під час весняних канікул) – вияв обдарувань та підтримка обдарованої молоді, допомога переможцям загальнодержавного етапу олімпіад у вступі до вузів.
Всі етапи є очною формою змагань. Учасниками першого етапу можуть стати всі бажаючі. а наступних – переможці попередніх. Кількісний склад учасників ІV етапу формується згідно із рейтингом команд відповідних регіонів України.
Переможці визначаються за результатами виконання учасниками змагань письмових турів (переможцем може вважатися учасник, який набрав не менше 1/3 максимально можливої за всіма обов’язковими турами суми балів) та залежно від загальної кількості учасників ( на ІІІ етапі дипломи переможців можуть отримати 50%, а на ІV – 30% учасників змагань).
Всеукраїнські олімпіади – це своєрідна професійна школа, яка створює можливості для спілкування науковців, методистів, учителів. (обговорюють стан, можливості, проблеми і перспективи шкільної гуманітарної освіти, сприяють формуванню єдиних вимог до рівня підготовки учнів, змісту предмета, об’єктивності та науковості історії, запровадженню сучасних пед. технологій у навчальний процес.
Олімпіади – це велика відповідальність за формування історичної свідомості та правової культури молодого покоління. Вони сприяють громадянському самовизначенню школярів через усвідомлення ними приналежності до історії, сприйняття цінностей укр. народу. Досвід, набутий учнями в інтелектуальних змаганнях, сприяє розвитку творчих здібностей, вдосконаленню комунікативних навичок, самореалізації особистості.
Учаснику олімпіади з історії необхідно:
- поповнювати свої знання шляхом самоосвітньої діяльності через опрацювання певної літератури (підручники, хрестоматії, збірники документів, словники, мемуари, художня література, альбоми про мистецтво та портретні зображення видатних діячів).
- Відпрацьовувати загальноосвітні вміння складання простого (розгорнутого) плану, тез навчального тексту; систематизувати набуті знання, самостійно засвоювати зміст навчальної інформації згідно з визначеними завданнями.
- Виконувати тести з різних періодів історії;
- Працювати з контурними картами, аналізувати історичний атлас;
- Працювати над хронологією, заповнювати систематичні, синхроністичні та порівняльні таблиці;
- Розв’язувати історичні задачі, аналізувати історичні документи;
- Працювати над понятійною базою шкільного курсу історії(тлумачення, виконання завдань за пам’ятками);
- Виконувати творчі завдання;
- Відпрацьовувати вміння щодо складання історичного портрету видатних осіб світової історії;
- Складання історичних кросвордів;
- Самостійно опрацьовувати усі доступні джерела історичних знань (зокрема засоби масової інформації), аналізувати різні свідчення, враховуючи їх особливості;
- Здійснювати власну інтерпретацію історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати особисті позиції.
Методичні поради щодо виконання окремих типів олімпіад них завдань
2. Визначення понять.
Вивчаючи значення термінів, увагу необхідно акцентувати не на механічному запам’ятовуванні дефініцій, а на усвідомленні суттєвих ознак того чи іншого явища. Знаючи ці ознаки, розуміючи суть явища, дати йому визначення можна і самостійно.
Учні повинні не просто дати чітке визначення поняття чи терміну, а й вказати час, країну його виникнення, навести приклад застосування. Для цього вчителям необхідно ознайомити школярів із технологіями творення історичних словників.
3. Знання персоналій.
Учасникам змагань пропонується викреслити зайве прізвище з поданого логічного ряду, назвати історичного діяча за фактами біографії, у вигляді запитань до кросворда дати характеристику історичної особи, поставити у відповідність прізвища. Учні обґрунтовують свої відповіді, вказують роки життя і галузь діяльності історичної особи, дають їй коротку описову характеристику (окрім тестових запитань).
Завдання, яке вимагає коротко, у вигляді запитання до кросворда, дати характеристику історичної особи, потребує обов’язкової вказівки на якусь яскраву історичну заслугу вказаного персонажу, що дає змогу чітко ідентифікувати його серед інших, навіть подібних персонажів історії.
Завдання, які вимагають розгорнутої характеристики історичних персонажів можуть бути сформульовані по-різному (наприклад, скласти історичний портрет, політичний портрет, коротко, у вигляді статті до енциклопедії, дати характеристику іст. діячеві. Це однотипні завдання, які вимагають подання основних фактів біографії та вказівки на основні історичні заслуги персонажа. Але, між ними є певна відмінність, яка випливає з самого формулювання завдання. Так, написання статті до енциклопедії вимагає дотримання певного стилю – речення повинні бути максимально інформативними, але короткими, обсяг відповіді – стислим, а перше речення повинно містити коротку загальну характеристику персонажа. При складанні історичного портрету спочатку треба дати коротку загальну характеристику історичного діяча і його коротку біографію, далі зосередитись на детальному розкритті його заслуг, а наприкінці зробити короткі висновки.
4. Описові завдання.
- запитання на порівняння (наприклад, порівняйте Селянську війну в Німеччині та революцію у Нідерландах). Чому перша зазнала невдачі, а друга була успішною? Відповідаючи на такі запитання, важливо правильно підібрати критерії для порівняння, які дають змогу визначити спільні та відмінні риси порівнюваних історичних явищ і зробити правильні висновки.
- запитання на доведення, наприклад, «Доведіть, що війна українського народу під проводом Б.Хмельницького проти польської шляхти була визвольною, справедливою». Відповідаючи на такі завдання, варто чітко усвідомити, що саме треба доводити, правильно і в достатньому обсязі підібрати аргументи, які це підтверджують, а також викласти ці аргументи чітко, зрозуміло і в логічній послідовності.
- запитання-розмірковування, які часто не містять єдино правильного варіанту відповіді, а мають виявити вміння учасника олімпіади творчо мислити, виробляти власний погляд на проблему й аргументовано обстоювати його. Наприклад, «Тридцятилітню війну історики називають «війною всіх проти всіх». Чи згідні ви з цим твердженням? Дайте розгорнуту відповідь.
- запитання репродуктивні, розраховані на просте відтворення навчального матеріалу (Причини, умови та наслідки Люблінської унії для українських земель». Тут треба чітко, зрозуміло, логічно послідовно викласти матеріал, зробити необхідні акценти і висновки.
5. Заповнення та складання таблиць.
Таблиці можуть бути різних типів, наприклад, спрямовані на встановлення причин і наслідків певних історичних подій чи на порівняння певних історичних явищ. Такі завдання вимагають від учня в максимально стислій, лаконічній формі викласти в графах таблиці необхідні факти, аргументи чи міркування.
6. Редагування текстів.
Це комплексне завдання, що ставить за мету перевірити знання фактичного матеріалу з окремої теми. Учні повинні вміти піддавати сумніву запропонований текст і виправляти його, керуючись власною обізнаністю, коригуючи дати, прізвища і поняття, зберігаючи при цьому загальну канву викладу матеріалу.
7. Завдання, що ілюструють знання історичної карти.
8. Завдання творчого характеру. (написати статтю до історичного словника, підготувати виступ до наукової конференції, пояснити теорії видатних істориків, розкрити вислови відомих постатей, обґрунтувати власну думку, зробити аналіз джерельної та історіографічної бази.
Немає коментарів:
Дописати коментар